Институт Востоковедения и Международных Отношений
ИМВО Харьковский коллегиум
Українська Русский English ??? ?? T?rk?e ??????? ???? ????? Indonesia
ukrainian russian english japan chinese turkish arabic persian indonesian
 
Авторизація
Логін:
Пароль:
Зареєструватись
Колегіум
Колегіум

КОНЦЕПЦІЯ ОСВІТНЬОЇ ДІЯЛЬНОСТІ

«Від знання історії залежить розвиток нації»

Харків став потужним навчальним і науковим центром завдяки торгівлі, яка  набула широкого розмаху вже в другій половині XVII  сторіччя.

Саме це спричинило відкриття в ньому різного типу освітніх закладів, серед яких чільне місце зайняв один із перших вищих навчальних закладів в Україні – «Харківський Колегіум» (1726 р.)

У «Харківському Колегіумі» від початку його існування були закладені підвалини вивчення «нових мов» - китайської, арабської, хінді, ефіопської, італійської, французької.

Вчені «Харківського Колегіуму» брали участь у перших експедиціях і посольських місіях в країни Сходу – Єгипет, Китай, Іран. У «Харківському Колегіумі» працював понад 10 років видатний Г.С.Сковорода і викладав, окрім інших предметів – грецьку мову. Тому не дивно, що Харків з часом став центром розвитку сходознавства: у місті діяли Харківські сходознавчі курси, потім Український технікум сходознавства, видавався науковий журнал «Східний світ». Вчені «Харківського Колегіуму», а далі і Харківського університету уже в ті далекі часи розуміли, що для налагодження зв’язків зі східними країнами слід вивчати східні мови, які допоможуть оволодівати історичною, економічною, політологічною, країнознавчою інформацією про ту чи іншу східну державу, про стан економіки та політичної ситуації на Сході.

Проблема підготовки сходознавчих кадрів залишилася актуальною і в часи незалежної України. Досить немає чіткої концепції розвитку сходознавства, невідомо, фахівців з яких мов і в якій кількості нагально потребує наша країна.

Директор Інституту сходознавства ім. А.Ю.Кримського НАН України Л.В.Матвєєва на запитання, як складаються обставини із підготовкою сходознавців, відповіла, що проблема залишається гострою: «…були спроби створити в Київському університеті відділення, яке згодом мало б вирости у факультет, але виникли труднощі, оскільки у відділенні більше уваги приділялося філології, що є занадто вузьким для повноцінного сходознавства, адже не можна залишити поза увагою, наприклад, економічні проблеми сучасності і минулого, суспільство, географію, релігію, діяльність і побут людей, історичну пам'ять, літературну творчість, джерелознавство; тільки при комплексному використанні цих напрямків можливі повноцінні сходознавчі дослідження».

Професор КНУ ім. Т.Г.Шевченка Г.І.Халимоненко зауважував: «У всіх країнах, де існують давні традиції, підготовка фахівців ведеться за трьома напрямками – філологічним, історико-філософським, політолого-економічним; саме останній допоміг би нам розв’язати політичні і економічні проблеми у міжнародних відносинах з країнами сходу; в усьому світі існують окремо факультет чи інститут сходознавства; досвід багатьох країн показує, що не є найкращим розв’язанням проблеми підготовки фахівців для певної галузі».

З метою розв’язання вищевказаних та інших освітянських проблем 1992 р. було створено «Регіональний університет «Харківський колегіум» (з 1995 року – «Інститут сходознавства і міжнародних відносин «Харківський колегіум»). Призначення Інституту – реалізація концепції освітньої діяльності в Слобідській Україні – підготовка нового покоління фахівців – міжнародників для потреб національного і духовного відродження держави, сприяння економічному, політичному та духовному розвитку як регіону, так і України в цілому.

Мета, принципи та цільова програма освітньої діяльності Інституту сходознавства і міжнародних відносин «Харківський колегіум» відповідають концептуальним ідеям Національної доктрини розвитку освіти, Закону України «Про освіту», Закону України «Про вищу освіту», Державній національній програмі «Освіта» («Україна ХХІ століття»).

Виходячи з Концепції, інститут готує фахівців напрямку «Міжнародні відносини» відповідних освітньо-кваліфікаційних рівнів (бакалавр з терміном підготовки 4 роки на базі повної загальної середньої освіти; спеціаліст з терміном підготовки 1 рік, на базі освіти бакалавра) зі знанням 3-х іноземних мов – двох східних та англійської; за галузевими стандартами вищої освіти України,   затвердженими МОН України наказом № 302 від 13.04.2004 р.  і освітньо-кваліфікаційними характеристиками, та освітньо-професійними програмами, зміст яких спрямований на підготовку конкурентноспроможних фахівців:

  • сприяє розвитку державних, політичних, економічних та культурних стосунків України з країнами Азійсько-Тихоокеанського регіону, Близького і Середнього Сходу та Африки шляхом підготовки відповідних фахівців;
  • готує фахівців-міжнародників з глибокими знаннями та вільним володінням іноземними мовами з метою присвоєння кваліфікації перекладача, у зв’язку з чим залучає до тісної співпраці викладачів Курсів іноземних мов МЗС України, співробітників відділу східних мов Інституту сходознавства ім. А.Ю.Кримського НАН України та фонд технічного співробітництва з країнами колишнього СНД при МЗС Арабської Республіки Єгипет;
  • забезпечує приєднання до Болонського процесу за рахунок узгодження змісту навчання, схем мобільності, інтеграції програм навчання, технологій тренінгу і наукових досліджень;
  • інформує студентів про завдання і сутність Болонського процесу, залучає студентів до вивчення основоположних документів Болонського процесу;
  • впроваджує систему організації навчального процесу з урахуванням положень Європейської системи залікових кредитів (ECTS);
  • підвищує ефективність практики студентів як важливого елементу підготовки фахівця-міжнародника із залученням баз практик основних роботодавців;
  • формує високоякісний кадровий потенціал за рахунок створення власних наукових шкіл та магістратури, аспірантури, докторантури, розробки мобільної системи підвищення кваліфікації, спрямованої на підтримку високого професіоналізму викладачів і усвідомлення ними своєї соціальної ролі і відповідальності;
  • залучає основних роботодавців (МЗС України, Міністерство економіки України, Кабінет Міністрів України, силові структури, обласні державні адміністрації, виконавчі органи міських рад, торговельно-промислові палати) до соціального партнерства з метою організації професійної освіти для задоволення потреб ринку праці;
  • інститут удосконалює існуючу матеріально-технічну базу, яка спроможна забезпечити впровадження новітніх освітньо-інформаційних  технологій при здійсненні навчального процесу;
  • забезпечує студентів телекомунікаційними засобами виходу до міжнародної інформаційної мережі Інтернет;
  • постійно поліпшує стан виховної роботи зі студентською молоддю на основі традицій і звичаїв українського народу, вивчення його історичної і культурної спадщини, формує спеціалістів високої патріотичної свідомості, готовності до виконання громадянських обов’язків, поваги до державних символів України.

Отже Інститутом виконуються всі завдання, які визначені загальною Концепцією вищої освіти, у відповідності із потребами народного господарства. Тож недаремно Міністерством Закордонних Справ України, з яким Інститут має від 2001 року довгострокову угоду про співпрацю Інститут був визнаний як ключовий із 5-ти вищих навчальних закладів, які готують кадри для системи дипломатичного відомства України.

Інститут є вищим навчальним закладом III рівня акредитації і здійснює підготовку бакалаврів і спеціалістів згідно з ліцензією та сертифікатом про акредитацію Державної Акредитаційної Комісії і Міносвіти і науки України.

Ліцензія серії АВ № 443207 від 28.01.2009.
Сертифікат про акредитацію серії Н І-ІІІ № 216681 від 28.01.2009


Украинская Баннерная Сеть
© ІСМВ "Харківський колегіум", 2008. Всі права захищені.