Коли в 1959 році британська адміністрація піш­ла з острова, Сінгапур опинився перед проблемою, чи зможе він існувати взагалі. На території невеличкої країни не було ані корисних копалин, ані місця для ефективного сільського господарства. Навіть пісок для будівництва доводилося завозити. Єдине, що мав Сінгапур, – це великий порт. Його почав споруджувати на початку ХІХ століття ще засновник міста Томас Раффлз.

За 50 років Сінгапур пройшов шлях від сировинного порту до світового центру наукових досліджень та фінансових операцій. Народна партія, що міцно тримає в руках важелі управління державою, наважилася на ринкові реформи та привела свою країну до процвітання. За даними інформаційного агентства Bloomberg, у 2011 році темпи економічного розвитку Сінгапуру можуть перевищити зростання КНР.

Читайте статтю Павла Сивоконя та обговорення на форумі сайту журналу "Український тиждень"